Літературна Україна
Читання – це одне з найефективніших засобів розвитку людського мозку, яке дозволяє людині розвивати межі своєї уяви. Бувало таке, що ви, перевернувши останню сторінку книги задавали собі запитання: «А про що взагалі була ця книга?». Отже, чи всяке читання приносить користь? Які книги обирати, щоб отримувати від читання задоволення та насолоду? Щоб отримати відповіді на ці запитання спробуйте згадати три книги, які вам більше всього сподобалися в цьому році. Декому важко згадати навіть одну книгу. А все тому, що в пам’яті закладені лише ті, які вплинули на життя та свідомість. Ми часто вважаємо, що якість сприйняття залежить від автора. Від нього багато чого залежить, але далеко не все. Якщо ви після прочитання не можете згадати про що вона, то пропоную використовувати декілька прийомів: 1. Перед читанням збирайте додаткову інформацію про книгу та місце, де описуються події в книзі. Чим більше ви поглибитесь в тему, тим більше інформації залишиться у вас в голові. 2. Під час читання не забувайте про ціль. Дайте собі відповідь на питання: «Навіщо я її читаю?». Якщо книга від 50 сторінки вам не сподобалась, то припиніть читання. Не змушуйте себе насильно читати для галочки. Також виписуйте цитати, які вас вразили. 3. Після читання прогорніть свої нотатки та підкреслені моменти в книзі, а потім для себе напишіть коротенький відгук. Не починайте одразу читати іншу книгу. Після прочитання обдумайте те, що хотів донести автор та втамуйте емоції.
Давайте розберемося нащо взагалі читати книги?
Під час читання художніх творів ми вчимося співпереживати героям. Таким чином формується важлива навичка – бути чуйним та уважним до інших. Читання розвиває вміння виділяти з великого потоку інформації головне. Книги збагачують словниковий запас, якого не вистачає більшості українцям. Читання вчить мислити критично, приймати різні точки зору, а також формувати власну. У людини, яка читає менш помітні ознаки старіння, бо ми молоді поки працює наш мозок. Також література розвиває уяву, що й відрізняє людину від тваринного світу.
У світі виник навіть такий напрям як «Bookcrossing», який стартував 2001 року. Новий книжковий вибух був придуманий американським IT-фахівцем Роном Хорнбекером. Ідея такої тенденції полягала в тому, щоб залишати свої книги в парках, кав’ярнях, станціях метро, щоб людина могла взяти почитати й у свою чергу зробити те саме. Після прочитання книгу треба повернути на місце. Для початку Хорнбекер залишив 20 книг з пояснювальною запискою, а трохи пізніше їх стало 300. Так і виник благодійний напрям Буккросинг, який оздоровлював людство. Такий напрям з 2006 року з’явився й в Україні. Цікаво, що цей рух серед інтелігенції існував ще дореволюційних часів. Тепер в Україні можна зустріти маленькі домівки для книжок, які роблять велике коло серед читачів та повертається назад.
Компанія з соціологічних досліджень Research&Branding Group провела опитування серед українського населення, яке показало, що лише 43% людей періодично читають. Виявилося, що частіше читає молодь, жінки та люди з вищою освітою. В середньому люди, які читають літературу взяли до рук 9 книг за рік. Найбільше книг за рік читають люди на пенсії, а на другому місці молодь. Більшість опитуваних надають перевагу паперовим книгам, а іноді й аудіокнигам, коли часу на читання не вистачає. Найбільш популярними жанрами є детективи (41%), історичні твори (36%) та любовні романи (27%). Молодь каже, що частіше купують книги жанру фентезі та трилери. Перепоною до читання українці називають нестача грошей, бо в середньому у книгарнях книга коштує понад 100 гривень. Також ще основною причиною не читання є брак часу. Звітні дослідження повідомляють, що бібліотеки відвідує тільки молодь, яка навчається у вищих навчальних закладах та люди літнього віку.
Показово, що люди, які полюбляють читати самі, частіше читають й своїм дітям. Цікаво те, що більшість хто не читає каже, що йому в дитинстві не разу не читали книжок батьки. Тож любов та повагу до книжок треба виховувати з дитинства.