МЗС України прокоментували усні слухання в Міжнародному суді ООН
У період з 6 до 14 червня в Міжнародному суді ООН проводитимуться усні слухання по справі щодо порушення російською федерацією своїх зобов’язань за Конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства закордонних справ України.
За графіком, встановленим Судом, два раунди виступ сторін відбудуться: 6 та 12 червня виступає юридична команда України, 8 та 14 червня – росії.
Під час слухань сторони концентровано знайомлять зі своєю позицією, викладеної під час тривалої стадії обміну письмовими документами, що розпочалася в червні 2018 року. На цьому етапі Суд лише заслуховує сторони та може поставити додаткові запитання. Винесення Судом остаточного рішення в справі очікується пізніше.
Починаючи з літа 2014 року МЗС України вперше офіційно повідомило державу-агресорку про порушення обох конвенцій. Потім протягом 2 років відбулося 8 раундів двосторонніх переговорів, було направлено близько 80 дипломатичних нот щодо фактів порушень та їх кваліфікації за конвенціями. За результатами цих зусиль, Україна дійшла до висновку про неможливість вирішити спір шляхом переговорів. Тому 16 січня 2017 року було прийнято рішення подати позов до Міжнародного суду ООН. Одночасно Україна звернулась до суду з клопотанням щодо застосування тимчасових заходів у цій справі.
У позові від України йдеться, що:
1. російська федерація порушує Конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму, а її посадові, службові та приватні особи постачають зброю, надають фінансування, проводять тренування та надають інші форми допомоги збройним формуванням, у тому числі так званих «ДНР» та «ЛНР» і іншим пов'язаним з ними групам і окремим особам, які діють на території України.
2. росія порушує вимоги Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації та вчиняє дискримінаційні дії щодо кримськотатарського та українського етнічного населення в Криму з лютого 2014 року з метою закріплення російського домінування на півострові шляхом знищення конкуруючих культур.
19 квітня 2017 року Суд прийняв рішення про застосування тимчасових заходів, відповідно до якого країна-агресорка в тимчасово окупованому Криму зобов’язана: утримуватись від збереження або застосування нових обмежень на права кримськотатарської спільноти зберігати свої представницькі інституції, включаючи Меджліс кримськотатарського народу, а також забезпечити доступ до освіти українською мовою.
На сайті МЗС України йдеться, що у період 2017-2018 років російська федерація намагалась довести, що Міжнародний суд ООН не має юрисдикції розглядати цей спір. Проте 8 листопада 2019 року Суд оголосив рішення на користь позиції України та постановив продовжити провадження по суті порушень, заявлених Україною. Окрім цього, ніяка вимога збоку росії на даному етапі задоволена не була.
Протягом 2020-2023 років етап обміну письмовими позиціями сторін продовжувався, аж допоки наприкінці березня 2023 року. Відтоді Суд призначив усні слухання в справі на 6-14 червня 2023.
За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеба, Україна твердо відстоює свої інтереси та готова притягнути росію за всі вчинені злочини від початку 2014 року.
“Українська дипломатична команда твердо відстоює інтереси України в міжнародних судах та крок за кроком працює над притягненням Росії до відповідальності за всі її злочини з лютого 2014 року. Скільки б часу не потребувало міжнародне правосуддя, воно невідворотне. Росія буде покарана на міжнародному рівні за все зло, заподіяне нашим людям”, — заявив Дмитро Кулеба.
