Оформлення спадкових прав на майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України
Якщо на момент смерті спадкодавця останній проживав на тимчасово окупованій території України, то викає низка проблем пов’язаних із прийняттям та оформленням спадщини.
Тож, сьогодні ми розповімо як правильно прийняти спадщину:
якщо місцем її відкриття є тимчасово окупована територія України;
якщо необхідно підтвердити факт смерті спадкодавця, який проживав на непідконтрольній Україні території або встановити родинні відносини між спадкоємцями та спадкодавцем при спадкуванні за законом.
Спадкування відбувається за заповітом або за законом. У разі, якщо померлий (спадкодавець) залишив заповіт – то спадкоємці, згадані в ньому, мають право звернутися за прийняттям спадщини.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (що може підтверджуватися, наприклад, загальною реєстрацією місця проживання в паспорті), вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї.
Крім того, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених Цивільним кодексом України.
Якщо спадкоємці померлого НЕ проживали разом із ним на момент смерті, вони повинні звернутися до нотаріуса із заявою про вступ у спадщину не пізніше 6 місяців із дня смерті спадкодавця.
Якщо строк для прийняття спадщини пропущено (наприклад, затягувався розгляд заяви про встановлення факту смерті спадкодавця тощо), тоді можна звернутися до суду для визнання поважними причин пропуску строку для звернення до нотаріуса та надання Вам додаткового строку для прийняття спадщини (це можливо, якщо на момент розгляду справи ніхто ще не прийняв спадщину).
МІСЦЕ ВІДКРИТТЯ СПАДЩИНИ, ЯКА ЗНАХОДИТЬСЯ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНІЙ ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, тоді таким місцем є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місце знаходження основної частини рухомого майна.
У разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця або якщо місце проживання спадкодавця невідоме - місцезнаходженням його нерухомого майна чи основної його частини, (у разі відсутності нерухомого майна - основної частини рухомого майна) є ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНА ТЕРИТОРІЯ або населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.
Тобто, якщо спадкодавець був зареєстрований та проживав на непідконтрольній Україні території, місце відкриття спадщини не прив’язується до місця проживання спадкодавця, а встановлюється місцем подання першої заяви або вимоги кредиторів (особливі випадки, встановлені відповідними законами).
Як свідчить практика, інформація щодо останнього місця проживання спадкодавця на непідконтрольній Україні території вказується спадкоємцями у відповідних заявах про прийняття/відмову від прийняття спадщини тощо. При прийнятті відповідних заяв нотаріус повинен роз’яснити спадкоємцям положення статті 27 Закону України «Про нотаріат» щодо відповідальності за подання неправдивих відомостей. Відсутність/наявність заведених спадкових справ перевіряється за даними Спадкового реєстру. Нотаріус, яким прийнята перша заява, заводить спадкову справу. Кінцевою процедурою оформлення спадщини є видача свідоцтва про право на спадщину при наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р (у редакції розпорядження КМУ від 13.06.2018) затверджений Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
Вказаний перелік постійно оновлюється, тому рекомендуємо кожного разу звертатися до актуальної інформації щодо таких населених пунктів. Водночас, звертаємо увагу, що довідки, видані органами та установами, діяльність яких є незаконною, є недійсними і не створюють правових наслідків.
ПІДТВЕРДЖЕННЯ ФАКТУ СМЕРТІ СПАДКОДАВЦЯ, ЯКИЙ ПРОЖИВАВ НА НЕПІДКОНТРОЛЬНІЙ УКРАЇНІ ТЕРИТОРІЇ
Факт смерті спадкодавця нотаріус перевіряє шляхом витребовування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану громадян (пункт 1 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Якщо спадкоємці не можуть пред’явити свідоцтво про смерть спадкодавця?
В даному випадку нотаріус повинен витребувати від органу ДРАЦС копію актового запису про смерть спадкодавця або повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть. Однак, наразі нотаріуси під час вчинення нотаріальних дій обов'язково використовують відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян, тобто вказану інформацію вони можуть одержати безпосередньо з цього реєстру.
Звертаємо увагу, що свідоцтва про смерть, видані органами, створеними, в порядку не передбаченому законодавством України, на непідконтрольній території є недійсними (наприклад, ЛНР, ДНР тощо).
Факт смерті спадкодавця у таких випадках встановлюється в судовому порядку.
Як це зробити?
Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. На підставі рішення суду родичі померлого звертаються до органу ДРАЦС для отримання свідоцтва про смерть.
Проведення зазначених дій здійснюється будь-яким відділом ДРАЦС, що знаходиться за межами непідконтрольної Україні території. При оформленні спадщини на підставі свідоцтв про смерть, виданих за межами непідконтрольної Україні території, рекомендуємо також здійснювати перевірку їх дійсності за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
ВСТАНОВЛЕННЯ РОДИННИХ ВІДНОСИН МІЖ СПАДКОЄМЦЯМИ ТА СПАДКОДАВЦЕМ У СПАДКУВАННІ ЗА ЗАКОНОМ
При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва.
Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є:
свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану,
повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису,
копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.
У разі невідповідності інформації у поданих документах та за даними реєстру, або взагалі відсутності необхідних відомостей, нотаріус може направити до відділу ДРАЦС письмовий запит щодо витребування копії актового запису цивільного стану.
У іншому випадку спадкоємець звертається до суду для підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем.
