Як низькі ціни за продаж нафти впливають на російський бюджет? Чи знайде росія вихід із цієї ситуації?
Видання Forbes Ukraine разом з Михайлом Крутіхіним провели аналітику щодо того, як справи у росії з нафтогазовою галуззю.
Які причини такої низької ціни за російську нафту?
В порту Балтійського моря Приморськ ціна російської нафти Urals впала нижче від $40 за барель. Головна причина - найбільші покупці нафти запровадили ембарго на закупівлю російської нафти з 5 грудня. Серед них є країни, які входять до ЄС, Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Австралія та інші. До того ж країни зійшлись на одному рішенні - встановити цінову стелю на російську нафту марки Urals на рівні $60 за барель, то покупці російської нафти, які лишилися, зрозуміли, що росія готова продавати нафту нижче від цієї межі, і фактично встановлюють нові ціни.
Це своєю чергою змушує російських постачальників узгоджувати ціни, які є нижчими за встановлену межу, з покупцями, які залишились.
Щодо головних покупців, аналітик Михайло Крутіхін каже, що Китай має певні обмеження щодо купівлі російської нафти. Навіть якщо країна хоче отримувати більше, це неможливо фізично, оскільки всі маршрути доставки працюють на максимум. Тому судячи зі статистики минулого року, Китай так і не зміг наростити імпорт російської нафти.
Але складно сказати, за якими саме цінами Китай скуповує нафту росії зараз, бо нинішнє постачання відбувається за довгостроковими контрактами, за які представники Китаю вже давно заплатили.
Інший покупець - Індія. Але для них ціни 30-40$ за барель, які здавались фантастикою, тепер абсолютно реальні.
Як низькі ціни вплинуть на російський бюджет?
Ціна за барель становить 68-70$. Видобуток нафти буде близько 9,5 мільйонів барелів на добу. Ціна вже майже на половину менша, а отже дохід буде зменшуватись. І вже можна помітити, що видобуток нафти скорочується.
За словами Михайла, видобуток може скоротитись мало не на половину, а отже, державний бюджет недоотримає коштів від цін, та від її обсягів. У відсотках федеральний бюджет недоотримає близько 30%.
Як щодо газу?
Ще минулого року "Газпром" скоротив експорт приблизно на 100 мільярдів кубометрів на рік. За оцінками експерта, це близько половина від всього експорту "Газпром". Це через те, що росія більше не головний експортер газу до Європи. І при цьому "Газпром" сам пішов з ринку, оскільки жодна з країн не накладала ніяких санкцій, ніяких ембарго та бойкотів проти російського газу.
Китай не зможе замінити Європу, бо немає таких потужностей транспортування. Будувати трубопровід не є розумним рішенням. На це потрібно багато часу та ресурсів, а також згода зі сторони Китаю. Проте це все малоймовірно, Китай не зможе замінити Європу як споживач російського газу.
Так, у росії є два великих проєкти, що працюють на зрідження газу. Перший - давній проєкт, який зробили у співпраці з Shell та японськими партнерами, "Сахалін-2". Тут головним виступає "Газпром", але проєкт ніяк не розвивається. Хоча завод може видавати 10 млн т на рік. Інший проєкт - "Ямал ЗПГ", експортує 20 млн т на рік, проте цей газ нічого не дає для російського бюджету. Згідно з умовами проєкту, міжнародний консорціум "Новатека", французької та китайських компаній, не сплачує ніяких податків у росії. Тобто ані податок на видобуток корисних копалин, ані вивізне мито.
У них також були нові проєкти, які могли б швидко розвиватись, якби внаслідок санкцій не пішли ті, хто постачав туди технології та обладнання. Наприклад, так сталось з проєктом "Арктик СПГ-2". Але зі слів Михайла Крутіхіна, навряд чи знайдуться альтернативні постачальники обладнання та технологій. Таким чином зупинився й проєкт, який постачав би 13 млн т на рік на Балтиці.
Через відсутність потрібних технологій у росії немає майбутнього на ринку зі зрідження газу.
