Чи потрібні “відкриті дані” під час воєнного стану або як портал з відкритими даними може нашкодити державі

Восени 2015 року Кабінет міністрів затвердив постанову “Положення про відкриті дані”. Це дало змогу українцям знаходити велику кількість інформації, що допомагають розвивати бізнес, залучати інвестиції й контролювати органи влади. З 2019 року Міністерство цифрової трансформації взяло на себе відповідальність за відкриті дані на рівні держави. Так з’явився Єдиний державний портал відкритих даних. 

Які можливості містить в собі Єдиний державний портал відкритих даних? 

Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов’язковим посиланням на джерело отримання такої інформації. 

СЕО компанії YouControl Сергій Мільман Джерело: Терміново новини Тернополя

Проте повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року все змінило. Після запровадження воєнного стану в Україні портал відкритих даних став недоступним широкому загалу. Його робота відновилась лише з 1 серпня 2022 року. Через війну в країні, Мінцифри готує зміни до згаданого положення, щоб унормувати доступ до відкритих даних. 

СЕО компанії YouControl Сергій Мільман поширив пост на своїй сторінці в мережі Фейсбук. 

“Міністерство цифрової трансформації оприлюднило проєкт змін до Постанови № 835, щоб «узаконити» вилучення даних з відкритого доступу. Міністерство пропонує прибрати з публічного доступу суспільно важливу інформацію, зокрема історичну. До неї входить: фінзвітність компаній, декларації чиновників (!), дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дані реєстру корупціонерів, відомості державного земельного кадастру та безліч іншої інформації”, - йдеться у дописі. 

Також Сергій з острахом дивиться на те, що розпорядники можуть вирішувати, що вони можуть публікувати. А це в свою чергу означає, що перелік закритої інформації може збільшитись. 

Міністерство цифрової трансформації вважає, що існують ризики для національної безпеки. За словами Сергія Мільмана це рішення - помилкове, закриття частини відкритих даних робить суспільство «сліпим». Як вважає Сергій, ми втрачаємо дорогоцінний час та помалу рухаємось не до демократії, а у напрямку авторитарних країн.  

Заступник директора компанії YouControl Данило Глоба згоден з думкою свого колеги. Він вважає, що не варто було закривати всі дані. Це ніяк не нашкодить національній безпеці. 

“Якщо чинне законодавство зобов’язує відмовлятись від співпраці з бізнесом, який пов’язаний з країною-агресором, — як же тоді це виявляти?”, - наголосив Данило Глоба. 

На його думку, краще застосовувати вибірковий підхід щодо обмеження доступу до відкритих даних. Власне треба виділити інформацію, доступ до якої може завдати шкоди національній безпеці, а дані, що несуть суспільний інтерес - залишити загальнодоступними.  

За його словами, це той самий „трискладовий тест“, визначений ЗУ “Про публічну інформацію”, тобто базова перевірка чи розпорядник інформації може задовольнити запит на певну інформацію. 

Співзасновниця OpenUp Надія Бабинська вважає, що всі дані, згадані в постанові Кабміну про відкриті дані, мають бути оприлюднені, якщо не обґрунтовано протилежне. Проте зараз це загрожує моніторингу за діяльністю влади, призначенням посадовців, витрачанням бюджетних коштів.  Також це загроза для сфери стартапів і проєктів на основі відкритих даних, в той час, як подібні проєкти - це додаткові надходження до бюджету, та створення робочих місць. 

Представник Мінцифри Михайло Корнєєв зауважив, що вимкнення порталу відкритих даних було необхідним рішення в умовах війни, оскільки викладеною на ньому інформацією може скористатись ворог. Проте ситуація з обмеженням доступу до публічної інформації не може тривати довго, адже вона насамперед загрожує корупційними ризиками. 

Наразі тривають перемовини щодо впровадження вибіркового підходу оприлюднення відкритих даних. Остаточне рішення збираються ухвалити до кінця 2022 року.