Юлія Свириденко: "Ключовий пріоритет економічної політики — розвиток власного виробництва"

Для економічної самодостатності України ключовим пріоритетом має стати розвиток власного виробництва та перехід від сировинного спрямування до переробки.

«Наша мета збільшити частку переробної промисловості у ВВП з 8% до 20%. Для цього Уряд буде спрямовувати інвестиції в реальний сектор економіки, зокрема, за 10 років планується залучити $90 млрд інвестицій у виробничі підприємства», — розповіла Перший віцепрем’єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко під час зустрічі з представниками бізнесу 20 грудня.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки України.

«Зараз дуже важливо переосмислити внутрішнє споживання – надавати перевагу українському виробнику, це пріоритет для нашої економіки. Уряд пропонує низку інструментів для підтримки українських виробників та підприємців. Це і 18 млрд грн на 2024 рік за кредитною програмою «5-7-9», і  5,4 млрд грн заплановано на гранти на переробку, це також повернення програми компенсації вартості за купівлю сільгосптехніки, програма стимулювання попиту на українські автобуси та багато інших. Всі ці інструменти є елементами нашої загальної філософії – відходу від сировинної держави до більш глибокої переробки», — сказала очільниця Мінекономіки.

Окрім цього, Юлія Свириденко відзначила пріоритет українського виробника в публічних закупівлях машинобудування. Вимога локалізації у 2024 році буде становити 20% і розповсюджуватиметься на міський транспорт, залізничний транспорт, комунальну і соціальну техніку, енергетичне машинобудування.

«Ми співпрацюємо з великими гравцями для того, щоб вони закуповували українську продукцію. Замовлення українського товару запускає роботу десятків інших наших підприємств, це дає роботу для населення і наповнює бюджет – у разі купівлі українського товару до 40% його вартості повертається в бюджет у вигляді податків», - додала Перший віцепрем’єр-міністр України – Міністр економіки України.

За словами Юлії Свириденко, приватний сектор стане основою відновлення, тому підтримка інвестицій – у фокусі Уряду. Так, на наступний рік Уряд виділить 3 млрд грн на державну підтримку проєктів зі значними інвестиціями. Мінекономіки очікує на звернення від інвесторів, які фокусуються на виробничих потужностях для виготовлення продукції з високою доданою вартістю.

Крім того, у Плані в рамках Ukraine Facility передбачено інвестиційний механізм, спрямований на надання гарантій Міжнародним фінансовим організаціям та Фінансовим інституціям з розвитку, аби посилити залучення інвестицій в Україну. На наступний рік передбачається, що цей механізм допоможе залучити додаткові $8-10 млрд в приватний, державний та муніципальний сектори.

Нагадаємо, що раніше Міністерство економіки повідомило, що на заключному засіданні Міжвідомчої робочої групи з питань визначення нових підходів до закупівлі Міністерством оборони харчових продуктів з використанням електронної системи закупівель (МРГ), створеної Урядом для напрацювання нових підходів до таких закупівель, вирішили, що починаючи з другого кварталу 2024 року закупівлі продуктів Міністерством оборони здійснюватимуть за новими правилами. Серед них:

• Закупівля харчових продуктів здійснюватиметься за каталогом з 409 найменувань, але товари в ньому на етапі підготовки тендерної документації агрегуватимуться у більш ніж 25 категорій (наприклад, “м’ясні вироби”). Це відкриває широкі можливості для участі в закупівельних процедурах українських виробників. 
• Під час формування очікуваної вартості замовник орієнтуватиметься на дані щодо середньостатистичних цін з різних джерел, в т. ч. Держстату.
• Закупівля та логістика відокремлені. Виробник, який переміг у тендері, постачатиме продукцію на розподільчі центри. Послуги доставки з цих центрів до кінцевих споживачів закуповуватимуться державою окремо.
• Буде використовуватися динамічна система закупівель. Вона передбачатиме кваліфікацію учасників до початку торгів, можливість охочим пройти кваліфікацію протягом періоду дії кваліфікаційної рамки, приховати з метою безпеки певні дані щодо учасників.
• Людиноцентричність: стандартизовані меню будуть розроблені професійними технологами (в т. ч. тими, які нині захищають країну у лавах ЗСУ). Меню враховуватиме як потреби військових у різних видах раціонів, так і специфіку задоволення потреб в якісному харчуванні в умовах бойових дій.