Євроінтеграційний законопроєкт 7662 про Конституційний Суд України. Чому це загроза для вступу в ЄС?
20 грудня 2022 року був підписаний законопроєкт №7662, що вносить зміни до порядку відбору суддів КСУ.
За словами депутата Верховної Ради від фракції партії "Голос" Ярослава Железняка, проєкт закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного суду України на конкурсних засадах" підтримали 245 депутатів.
Венеціанська комісія опублікувала висновок щодо законопроєкту №7662.
Вони звертають увагу на два важливі моменти:
1) У Дорадчу групу експертів, яка перевірятиме кандидатів у КСУ, необхідно включити ще одного, сьомого, члена з міжнародних експертів. Цей сьомий незалежний експерт дозволить нівелювати політичний вплив на комісію.
2) Рішення Дорадчої групи експертів мають бути обов’язковими. За жодних обставин кандидат, який пройшов їхню перевірку з негативним результатом, не може стати суддею КСУ.
Наразі законопроєкт передбачає шістьох членів ДГЕ, з яких троє є незалежними експертами, а решта призначаються президентом, Верховною Радою і З’їздом суддів, при чому без голосу останніх жодне рішення ухвалити неможливо.
Попри рекомендації Венеційської комісії, попри заклики громадськості ветувати законопроєкт його все ж таки ухвалили.
"Це однозначно суперечить нашим зобов'язанням перед міжнародними партнерами та прямо загрожує євроінтеграції. Вже не кажучи про незалежність Конституційного Суду", - наголошує аналітично-адвокаційний центр Фундація DEJURE.
Голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков критикує положення, згідно з яким троє з шести членів конкурсної комісії призначатимуться політиками та з’їздом суддів.
"Це — однозначний сигнал, що Комісія наполягає на європейських цінностях та принципах верховенства права, а робити Україні знижку через війну та інші обставини ніхто не буде", — сказав голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.
Юрист DEJURE Степан Берко вважає, що законопроєкт створює ризики захоплення судової влади в Україні.
"Європейський Союз, ті експерти з якими ми спілкуємося, дають чіткий сигнал, що в такому випадку представники суб’єктів призначення будуть мати право вето на будь-якого кандидата. Тобто потенційні "агенти змін", вони туди не пройдуть. А, по-друге, без згоди представника президента, парламенту або з’їзду суддів нікого не можна буде рекомендувати на призначення", - наголосив Степан Берко.
Він переконаний, що у разі ухвалення чинної моделі Володимир Зеленський матиме вплив на більшість суддів у Конституційному суді.
Юрист підсумував, що в КСУ вже призначили чотирьох політично лояльних суддів, а так підкреслює, що ще один суддя активно співпрацює. Тому залишається п’ять додаткових вакантних посад, навіть за новою процедурою це будуть виключно ті люди, що є лояльними до ОП.
Також Степан зазначає, що вони наполягають на призначенні сьомого члена до цієї дорадчої групи комісії з обрання суддів. Цією людиною може стати будь-хто з-поміж українських громадських експертів. Якщо буде 7 членів — міжнародні представники і український представник будуть мати перевагу в порівнянні з представниками політикуму в комісії.
Нагадаємо, що Україна розраховує, що під час шведського головування у Раді ЄС буде можливо досягти практичних кроків у євроінтеграції України, одночасно підписуючи законопроєкт, які загрожують вступу України до Європейського Союзу.
Петиції про накладення вета на законопроєкт 7662 не назбирали потрібних 25 тисяч голосів, щоб її розглянув президент Володимир Зеленський
